Вдо вою я стала в досить молодому віці, тому дочку я ростила одна. На величезне моє щастя, у мене була дуже добра свекруха, яка забрала нас у свою двійку. Згодом вона стала для мене мало не рідною мамою. Коли донька Оля виросла та поїхала вчитися, я вирішила, що хочу поїхати до Італії – підзаробити грошей. Подруга давно вже мене кликала – тож найкращого моменту було б не придумати. За кілька місяців після мого від’їзду поме рла свекруха, залишивши квартиру своїй онучці.
Туди Оля переїхала зі своїм майбутнім чоловіком. Я ж, як весільний подарунок, сплатила їм капітальний ремонт. Будучи в Італії, я розуміла, що одного разу мені таки доведеться повернутися на батьківщину, але стискати дочку із зятем мені не хотілося. Я почала відкладати гроші на власне житло, коли дочка попросила у мене машину. Довелося вислати і відстрочити мою мрію на 5 років. Через 5 років я таки купила квартиру, закінчила ремонт і думала вже повертатися, коли дочка попросила у мене грошей на розвиток бізнесу зятя.
Оскільки накопичень у мене більше не було, довелося залишитись ще на один рік. Повернулася я цього літа. І тут донька почала казати, що їм дуже подобається моя квартира, нахвалювала ремонт. Я віддала їй ключі від нової квартири, а сама переїхала в квартиру своєї свекрухи. Виходить, із чого почала 10 років тому – тим і закінчила. Але дочка щаслива – а це головне…