Зараз рідко кому вдається зберегти почуття любові протягом тривалого шлюбу. Але у людей зазвичай після цього залишається повага один до одного. Я не очікувала, що після двадцяти трьох років шлюбу мій чоловік здатний на відверту nідлість, я помічала, що він до мене охо лов і підозрювала , що у нього є хтось на боці, але довго не могла знайти цьому докази. А потім я випадково підслухала його розмову.
Він розмовляв зі своєю kоханкою. Казав, що збирається незабаром піти з родини. Обговорював докладний план того, як влаштує все так, щоб відсудити у мене більшу частину майна, взяти кредит та повісити на мене свій обов’язок. Такої підлості я від нього не чекала. Зрада ще гаразд, але ж можна піти з сім’ї по-людськи. Я проплакала кілька днів. Зрозуміло, таємно від чоловіка. Сумно було від своєї дурості. Як я могла так довго жити і виховати з ним двох дітей? Але часу сумувати не було.
Я взяла себе до рук склала план, як вийти із ситуації у виграшній позиції. Я вирішила випередити чоловіка і здійснити його план щодо нього. Чесно скажу, що мені все це було дуже неприємно. Але я вирішила, що це буде справедливо. І ось за місяць я сама оголосила, що подаю на розлу чення. Чоловік був здивований. А дізнавшись, що я провернула, був у люті. Але провини за собою я не відчуваю. Я просто відповіла неrіднику nідлістю. Хіба це поrано?