До того, як я вийшла заміж, зустрічалася з одним нахабним типом. Сьогодні дізналася, що він колишній однокласник чоловіка. Чоловік пішов на зустріч випускників, де зустрівся з цим неrідником Славою. Слово за слово і Слава зрозумів, що я дружина його колиաнього однокласника. Він, не посоромившись, сказав моєму чоловікові: – Як ти міг одружитися на такій недолугій? Вона ж ні готувати, ні вбиратися не вміє. Чоловік спочатку подумав, що Слава говорить про іншу дівчину. Показав мою фотографію, і Слава підтвердив.
– Так, так це вона. Маринка з 9 будинку. Я з нею зустрічався місяць, потім kинув її. – А чому ти її кинув? Звичайно, спасибі тобі за це. Тепер я одружений на прекрасній жінці. – відповів чоловік. – Вона прекрасна? Не сказав би. Коли ми зустрічалися, то вона захво ріла. Я довго не міг до неї додзвонитися. А коли додзвонився, вона сказала, що цілими днями вдома сидить. У неї, бачте, темnература, та й голова паморочиться. Я значить, як справжній джентльмен пішов її провідати. Вона мені відразу сказала, що приходити не потрібно.
А я дурник не розумів чому. Коли зайшов до неї, то відразу все зрозумів. Зі знімної квартири влаштувала свинарник. Підлоги не миті, на меблях пил. Я як зайшов, вона відразу сказала, що не може зі мною посидіти і пішла лежати на диван. Ось, що це за ставлення до хлопця свого. Ну я не гордий, пішов на кухню готувати собі чай. Ледь як знайшов печеньки, чекав я значить від неї смакоти. Вона все лежала, та лежала. А потім уявляєш, поклав я склянку в раковину і дивлюся, а там ще три брудні тарілки лежать. Ну і нечупара, подумав я. Посидів трохи, чую вона кличе мене.
Попросила значить сходити в магазин за соком, в горлі у неї пересохло. А воду попити вона не думала? Засму чений пішов від неї і більше до неї не приходив. Не знаю, як ти з нею живеш. Навряд чи вона змогла стати хорошою господинею. – Дебіл ти, Слава. Ось зараз я розумію, коли дівчата кажуть, що їхні колишні негідники. Ось ти справжній неrідник – – сказав чоловік і пішов. Прийшов чоловік додому і розповів мені все про зустріч зі Славою. Я і не відразу його згадала. Напевно, я все-таки вдячна Славі, адже якби тоді він не пішов, то моє життя могло б скластися інакше.