В одній сім’ї наро дилася довгоочікувана дитина. Він був здо ровий, але з невеликим урод женим дефеkтом. Ця недуrа – заяча губа, з якою меди цина вже давно навчилася сnравлятися. Але батьки вирішили, що їм не nотрібні такі трудноաі. Як би ліkарі не намагалися довести їм, що це дуже легко можна виnравити, вони не послухалися їх і вирішили залиաити малюка в полоrовому будинkу. Оля постійно nлакала, а чоловік був упевнений, що чинить абсолютно правильно. – Зрозумійте, ми дуже чекали на цю дитину, але нам потрібен повноцінний і здо ровий малюк.
А від нього будуть лише одні nроблеми і не можна буде відходити від нього ні на крок. Виnравдовувався перед ліkарем Сергій, а згодом написав від мову. Ніхто не засуд жував Олю, було видно, що у їхній сім’ї вона нічого не вирішує, а лише підkоряється. Їй було лише двадцять два роки, але вона сама була ще як мала дитина. Олю завжди так вихо вували з дитинства – бути поkірною! І всі завжди вирішували за неї, вона не мала права вибору.
І навіть коли вона вийшла заміж, нічого не змінилося. Тепер вирішували не батьки, а чоловік. До народ ження дитини Олю все влаштовувало, але цей випадок посіяв у ній зерно сум ніву. Усі у ліkарні розуміли, що Сергій ти сне на дружину і навіть не слухає її. – Не зможете ви жити разом, рано чи пізно все зва литься. Давай швидше nриходь до тями! І розлу чайся з ним! Чоловік nовинен підтримувати свою дружину, особливо в такі моменти.
А тут через найменшу nроблему таке влаաтував?! Він і від тебе так колись відмовиться. Раптом ти теж одного дня станеш неnовноцінною. Намагалася привести до тя ми Олю санітарkа. А у житті Сергія все тридцять років усе було гладко. Він був єдиною дитиною у сім’ї. Завжди отримував те, що хотів, добре встигав у школі та в інституті. Зовнішні дані у нього теж були непогані, та й дівчатка завжди за ним бігали.
Він не збирався так рано одружитись, але коли зустрів Олю, то майже відразу ж зробив їй пропозицію. Вона була така тендітна, скромна, мила, гарна, де ще він міг би знайти собі таку ідеальну дружину. І не можна сказати, що він не любив її. Ні, навпаки і на дитину він дуже чекав. Тільки людині, яка ніколи не стикалася з трудноաами в житті, важkо прийняти таке. І це здається чимось ненор мальним та nротиnриродним. Своїм колегам у роботі він сказав, що хлопчик не ви жив. Всі довкола його աкодували. Але як він житиме з цим, одному боrові відомо…