Пару днів назад моя дитина – 16-річна дочка – вирішила привести додому незнайомих дітей. Хлопчику три рочки, а його братові – півтора. Їх батьки поїхали у термінових справах на день, а залишити діток не було на кого … Хочеться поділитися цією історією про свою шістнадцятирічну дочку. Вона володіє особливим даром – їй вдається запросто сходитися з людьми абсолютно сторонніми. І при цьому вона поринає завжди в їх проблеми. А в підсумку ці турботи стають і турботами всієї нашої родини … Якщо до нас колись і потрапляли в будинок кошенята і цуценята, то їх завжди приносила саме Таня. Наш пес Бобик!
Його відрізняє дворянська порода. Він і зараз живе у нас. Вона брала в цьому активну участь. Коли раптом що відбувається у кого-то з друзів і подруг моєї дочки, причому навіть не близьких, то Таня ніколи не залишається байдужою до цього. Дрова порубати нікому? Так запросто! Сумки занадто важкі, а донести нікому? Вона тут як тут! Прихворів, а продукти закінчилися? Вона збігає і швидко. Дуже часто приходить і просить мене: “Мамо, ти можеш перерахувати гроші? Дуже сильно треба. А у мене гроші закінчилися”. Доводиться перераховувати. Добре ще, що трохи просить. У минулому році був випадок: їздила Таня до моєї свекрухи, матері колишнього чоловіка, потім повернулася звідти з гостинцями -з полуницею.
Але у нас і своя на городі вже дозріла. Я задаю питання, звідки у неї ягоди? А вона відповіла, що по дорозі побачила стареньку бабусю, яка продає полуницю. І на зворотньому шляху теж вона її побачила. А на вулиці спека, задуха … в результаті, всі свої кишенькові гроші вона витратила на покупку полуниці. І ті, що я давала, і ті, що бабуся дала. У підсумку вона звільнила літню бабусю від потреби стояти під палючими променями сонця і чекати покупців. А ось недавно вона вирішила зробитися бебісіттером. Такий собі спосіб підробітку. І платять їй дуже умовні гроші – просто заради допомоги нужденним. З дітлахами у дочки ніколи проблем не було. Вона їм завжди подобалася. Найменший її підопічний – піврічний малюк.
Вона вже вміє і підгузники міняти, і кашу варити, і годувати їх і укладати спати … благо для тренувань у неї був молодший брат. Пару тижнів тому відпросилася у мене переночувати у Каті. Я запитала у неї, хто така Катя, а вона відповіла, що це її нова знайома. У неї вже двоє діток – одному три роки, а іншому півтора. Кілька разів Катя вже залишала дітей на Таню. І тут сталася непередбачена ситуація – подрузі потрібно було поїхати з хлопцем в село на один день. Там був похорон. Дітям на цьому заході не місце. Адже вони ще по дорозі на вантажному авто повинні заїхати в ритуальне агентство і купити все, що потрібно для покійного.
Так що, коли там з малюками няньчитися. А залишити їх ні на кого – ні рідних, ні близьких друзів. Так що особливо немає ніяких варіантів, окрім Тані. Ну і з дітками вони вже знайомі … Я сказала, що не дозволяю залишатися їй там на ночівлю. Адже це не жарти – чужі, ще й маленькі діти. Але вона продовжувала наполягати – адже більше, крім неї, ніхто не може допомогти. Тоді я висунула зустрічну пропозицію: хай привезе їх до нас додому. Щоб і я була спокійна. Коли середня дочка почула, з ким приїде Таня, то відразу підсумувала: “Ось це справи – якщо раніше Таня собак і кішечок тягала, то зараз вже за дітей взялася”.
Коротше кажучи, поки я ще не прийшла з роботи минулої середи, до нас привезли цих хлопчиків. Вони такі цікаві в цьому віці. Ось це були в шоці наші тварини! Чоловікові сподобалися діти. Тільки всі турботи про дітей взяла на себе саме Таня. Вона і погодувала їх, і спати поклала, і на прогулянку сходила. Діти ці відрізнялися спокійною вдачею. Чи не збиралися вередувати.
І навіть жодного разу не заплакали. Спали спокійно до самого ранку. А на сніданок Таня самостійно варила їм кашу. Близько четвертої години дня за ними заїхали тато з мамою. І навіть залишили Тані грошей. Саме таким досвідом уже встигла обзавестися моя найменша. Мені навіть страшно припустити, кого вона зможе привести в наступний раз в будинок.