Від Дениса я була без розуму завжди. З дня знайомства. Залицятися він умів добре. І дбав про мене. Подарунки дорогі дарував. Я перебувала в повній впевненості, що зустрічаюся з найкращою в світі молодою людиною. Тільки як з’ясувалося, це була лише обкладинка. Через деякий час я дізналася про свою вагітність. Не дивлячись на те, що це не входило в наші плани, я зраділа. Адже за моїм поданням Денис повинен був стати кращим в світі батьком.
Я буквально літала від щастя і думки вихором проносилися в моїй голові. Тому я зателефонувала Денису і домовилася з ним про зустріч. Пішла в магазин, купила шампанське, приготувала вишукану вечерю і чекала судженого. Прийшов Денис – і я поділилася з ним своєю радістю. Коли він почув про вагітність, то його обличчя спотворилося від гніву. Тут-то він і показав свою справжню суть.
Денис став кричати на мене, що ця дитина не може бути від нього. Що він ще не готовий стати батьком, ну і все таке. Потім він встав і пішов додому. А я залишилася сидіти у нашій зйомній квартирі. І додзвонитися йому я більше не могла: він заблокував мій номер телефону. Я зважилася сходити до його матері. Тільки там мене явно не чекали, і вона навіть на поріг мене пускати відмовилася.
Вона була заодно з сином і сказала, що це точно не його дитина. Стала ображати мене. Я розгубилася. Позбавлятися від ні в чому не винного дитя я не стала. Адже його провини в цьому точно немає. На сьогоднішній день моєму синочкові вже 3 роки. Він відрізняється активністю і кмітливістю. Живемо ми відмінно. За цей час Денис прийшов лише один раз. Життя його покарало.
Він сказав, що перехворів якоюсь хворобою і більше не зможе мати дітей. Тому наречена пішла від нього. Пропонував одружитися і ростити сина разом. Тільки вся справа в тому, що він навіть не знав про те, що у нього син, поки не прийшов. Так що, я виштовхнула його втришиї. Ні до чого нам з сином такий черствий і байдужий батько!