Я ненавиджу примхливих дітей і батьків, які їм потурають. Саме така принцеса або царівна зіпсувала життя моїм друзям. Вона їх посварили з усіма знайомими і зруйнувала гармонію між подружжям. Все закінчилися блокуванням в соціальних мережах: ніякого перемир’я не передбачено. Та й не треба, головне – шкідлива принцеса задоволена. Дружили ми добре і довго. Таня мені була як сестра, ми з першого класу були разом. Саня – друг мого чоловіка. Познайомилися ми з хлопцями в нічному клубі.
Так потусили, що всі переодружувалися. Щоб ви розуміли, наскільки наша дружба була міцною, я вам скажу, що у нас навіть весілля були в один день. Ми частенько збиралися компаніями і відзначали всі свята. Через деякий час мого чоловіка покликали по службі в інше місто, і ми були змушені переїхати. Пропозиція була дійсно перспективною, тому про відмову не могло навіть мови бути. Друзі проводили нас в аеропорт, і прямо перед посадкою Танька зізналася, що вона чекає дитину. Я дуже зраділа цій новині.
З тих пір ми спілкувалися по відеозв’язку. Спочатку все було тихо і мирно. Подруга пірнула з головою в материнство і показувала мені на камеру всі вміння своєї принцеси. Всю увагу вона приділяла тільки дитині, і ніяких інших інтересів у неї не було. Спочатку мене це тішило, а потім почало дратувати. Ми не могли поговорити про своє, адже все починалося і закінчувалося з “Уті-путі”. Весь світ зійшовся на одній Оленці. Я спілкувалася і з іншими нашими загальними подружками: вони теж помітили, що Таня перебільшує. Вони теж мами, але у них є інші теми, крім памперсів, соплів і дитячих умілок.
Вони відразу мені сказали, що буде біда, адже Таня з Сашком дуже Олену балують. Я і сама бачила, як вона вимагає все, вередує, істерить, незважаючи на те, що мама в цей момент спілкується по телефону. Минуло шість років. Ми повернулися на батьківщину. Насамперед ми вирішили заїхати до Тані з Сашком. Купили торт, шампанське, ляльку, сіли в таксі і помчали. Ми ледь переступили поріг, відразу почувши з уст дівчинки: – Що ви мені принесли? – Тортик і лялечку! – спробувала згладити напругу я.
Лена кинула іграшку на підлогу, мовляв, не догодили. У цей момент батьки не лаяли дівчинку, ні, вони милувались її завзятістю. Мені було неприємно і образливо, але я промовчала. Сіли за стіл, але дочка Тані зажадала, щоб всі пішли з нею грати. Батьки раділи і посміхалися, а ми з чоловіком тільки злісно переглядалися, граючи кубиками і кульками. Минуло півгодини; я піднялася з колін, щоб піти на кухню, з дороги все-таки. – Тьотю, ти зовсім ку-ку! – крикнула Лена і кинула в мене тапки.
Таня з Сашком проігнорували це, ще й ображатися почали. Мовляв, який стіл, якщо Оленка грати хоче. Тільки коли вона втомилася, нам дозволили з’їсти по бутерброду. Дочка базікала без угаву, ми не могли і слова вставити. Батьки заглядали їй в рот, а ми себе почували явно зайвими. Я не витримала і попросила Таню включити дочці мультики або чимось зайняти. Натякнула злегка, що треба над вихованням дівчинки попрацювати. – Що ти знаєш про виховання дітей? Ти народи, а потім поговоримо!
Чим тобі Оленка не сподобалася? – накинулася на мене Таня. Ми з чоловіком встали і пішли. Так і закінчилася наша дружба, яка тривала понад 20 років. Я вважаю, що у всьому винні батьки, адже не тільки характер впливає на формування поведінки. Мами і тата своєю сліпою любов’ю шкодять чаду. Потім виростають безініціативні особистості, які не здатні самостійно їсти або елементарну проблему вирішити. Коли у нас з чоловіком з’являться діти, ми будемо свідомими батьками.