Мої батьки все життя сва рилися, як кішка з собакою. Батько у мене складна людина, він матері за двадцять років шлюбу стільки nоганого зробив, що мені зараз навіть буде важко перерахувати. Коли його звільнили з роботи, то він став випивати по-чорному. Мамі доводилося важко, тато навіть став руку на неї піднімати. Одного разу вона не витримала і пішла від батька. Мама подзвонила мені в сльозах і просила про доnомогу. – Донечко, я не знаю, куди мені йти. Я пішла від чоловіка, він знову мене побив. Як же я не хочу повертатися додому, він влаштував в нашій квартирі справжній бомжатник. Він сильно змінився, не знаю, як терпіти це все.
Advertisements
Я не могла залишити її на вулиці, тому подзвонила чоловікові; він недавно отримав у спадок однокімнатну квартиру. – Милий, мама в бі ді, її потрібно виручати. Вона може пожити в однушці? Недовго, всього лише кілька днів, а потім повернеться додому. – Навіщо ти питаєш? Звичайно, можна. Нехай живе скільки їй потрібно, ми її в скрутному становищі не залишимо – – сказав мені Іван. Я привезла матір в квартиру і залишила їй ключі. Ми з чоловіком думали, що вона поживе від сили тиждень і повернеться до батька, але цього не сталося. Минуло вже 8 років, а мати так і живе в квартирі зятя. На цю однушку у нас були плани.
Чоловік Іван хотів подарувати її синові, так як він вже дорослий і повинен починати самостійне життя. У синочка нашого вже і дівчина є, вони хочуть одружитися, та й ще – вона в положенні. Через це чоловік став біситися. – Нам потрібно сина прилаштувати, а твоя мати виїжджати не хоче. Виріши цю проблему і швидше, – сказав мені Іван. Я була обурена, тому що з його слів можна було зробити висновок, що йому плювати на мою матір. Він так і каже: “твоя мати – твої проблеми”. Ми стільки часу живемо, ніколи не було, щоб ми ділили проблеми на свої і твої, а тут він мені таке видає. Мені було прикро, та й як він собі уявляє рішення проблеми?
Мені вигнати свою матір на вулицю, чи що? Я до такого не готова. Чоловік каже, щоб мати поверталася до батька, але це неможливо. Батько зі своєї квартири справжній холостяцький барліг влаштував. Приводить жінок легкої поведінки, та й цілими днями випиває з товаришами. Мама вже звикла до спокійного і самотнього життя. Я вважаю, що син повинен сам собі на квартиру заробити, а поки нехай в знімній живе. А мамі моїй вже під 60 років, нехай вона спокійно доживає свої дні одна в комфорті. Чоловікові так і сказала, що матір мою ми не виженемо. Він, звичайно ж, образився і навіть не розмовляє зі мною, але я вчинила правильно.