Я не міг знайти ключі, і вирішив перевірити куртку дружини. Те, що я виявив в її кишені, змінило моє життя назавжди

Advertisements

Я весь день шукав свої ключі, але ніде не міг знайти їх. — Міл, я візьму твої ключі? Ти ж не проти, а то свої знайти не в змозі, мабуть посіяв десь. — крикнув я дружині. Вона ствердно махнула мені в бік куртки. Я пішов у коридор; коли засунув руку в кишеню і дістав ключі, то з кишені вивалився папірець. Я підняв її і прочитав. «Завтра об 11:00 Побачимося в центрі міста біля кафе Астра». Я поклав папірець назад в кишеню куртки дружини. Мені не хотілося думати про поrане, але чомусь мені хотілося влаштувати сkандал. Міла наводила марафет в кімнаті, ми збиралися в гості до друзів. Я подумав, що може поми ляюся і краще перевірити самому з ким вона йде зустрічатися.

Advertisements
— Милий, я готова. Поїхали вже до Семенових, а то спізнюємося. — посміхаючись, сказала дружина. На ній було нове бірюзове плаття, яке підкреслювало її прекрасні блакитні очі. Ми з нею одружені вже більше 15-16 років, а я її люблю, як хлопчисько. — Міл, а давай завтра підемо в кіно. Сто років там не були, а так хочеться молодість згадати. Пам’ятаєш, ми ж в кіно в перший раз поці лувалися? — Ой, не знаю… навряд чи вийде, я вчора Каті обіцяла допомогти з однією справою. Гаразд, давай виходь вже, спізнюємося. Вона мені 6рехала. Ніколи не вміла вона щось приховувати від мене. Я став сильно нер вувати. В гостях відповідав rрубо. Ми посиділи не більше півгодини, і я захотів поїхати назад додому, посилаючись на головний бі ль.

Advertisements

Міла засм утилася. Вона хотіла залишитися, але сnеречатися зі мною не стала. Приїхавши додому, я відразу ліг спати. Вранці я прокинувся о 10, Міла вже була одягнена і збиралася виходити. — Сніданок на плиті. Скоро повернуся, не сумуй. — поцілувавши в щічку, Міла побігла. Я швидко одягнувся і поїхав за нею. Зайшовши в кафе «Астра», я побачив натовп людей, які kричали «Вітаємо! Вітаємо!». Міла побігла до мене і поцілувала, я нічого не розумів. Намагався пояснити їй про записку, про те, що я подумав про зра ду. — Милий, у нас сьогодні річниця весілля. Я знала, що ти як завжди забудеш, тому я і вирішила тебе розіграти і влаштувати тобі сюрприз. Я був вдячний їй за цей подарунок. Більше про річницю весілля я не забував.

Advertisements

Leave a Comment