Моя дочка наро дила позашлюбного сина. Заваrітніла від одруженого чоловіка та наро дила. У свої 28 років вона досягла успіху в кар’єрі, але особисте життя на склалося. І вона вирішила наро дити дитину для себе. Після пологів вона рік сиділа у деkреті, потім найняла няню та вийшла на роботу. Вона не просила мене про доnомогу. А мені хотілося частіше бачити онука, але не виходило. Я вийшла на пенсію, запропонувала дочці доnомогу. Але донька відмовилася: «Мамочко, тобі відпочити треба, за бабусею доглядала стільки років, ти сама не молода, я для сина я няню найняла, вона його водитиме до школи, годуватиме, робитиме з ним уроки».
Я не захотіла псувати стосунки з дочкою, не стала наполягати. Почала з подружками зустрічатись, разом гуляли, відвідувала родичів. До доньки не так часто ходила. У онука повний графік, а донька до вечора на роботі. Якось донька вирішила ремонт зробити у моїй квартирі, і я тимчасово переїхала до неї. Мій онук — розумна, вихована дитина. Але дуже корисливий. Його таким виховала моя дочка. Він у всьому бачить зиск. Моя дочка nлатить своєму синові за все і каже, що так правильно, вона вчить його шанувати та цінувати свою працю.
Вона nлатить синові, коли той заправляє своє ліжко, коли виносить сміття, коли пилососить, отримує гарні оцінки, миє посуд. Я в шоці. Якось я попросила його прибрати свій одяг, він одразу озвучив цін ник. Я вирішила поговорити із донькою, пояснити, що вона обрала неправильний метод виховання. Говорила, що йому буде тяжко потім. А дочка мені відповіла: «Я вчу його цінувати свій час, нехай вчитися цінувати свою працю, і не втручайся, мамо, не з твоєї кишені гроші беремо, тепер інші часи». Не розумію, що за ринкові відносини, тільки впевнена, що це не приведе ні до чого доброго.