Одного вечора, коли Тамара влаштувалася перед телевізором, несподівано приїхала її невістка Ірина з онуком. Невістка у грубій формі передала дитину Тамарі, висловивши свою незацікавленість у її вихованні. Тамара, природно, була здивована. Ірина та її син стали батьками зовсім недавно, проживши життя, повне подорожей та вражень, та відкладали народження дитини до 40 років.
Ірина, ніколи не проявляла материнських інстинктів, важко справлялася з новими вимогами материнства. Загалом її стосунки з ідеєю материнства були напруженими: вона часто говорила про те, що діти вносять у життя жінки такі руйнівні зміни, як переривання кар’єри та безсонні ночі. Незважаючи на початкову недовіру Тамари, невдовзі вона зрозуміла, що відстороненість Ірини серйозно позначається на ні в чому невинній дитині.
Руслан, чоловік Ірини, практично не втручався в ситуацію, запропонувавши лише найняти няню, від чого Ірина відмовилася, почуваючись у пастці і не бажаючи спілкуватися з сином. Тамара, незважаючи на обіцянки допомогти, робила це рідко, надаючи мінімальну підтримку, коли відвідувала подружжя. Зрештою, приголомшені та зневірені, Ірина та Руслан вирішили залишити свого сина з Тамарою, бажаючи оформити цю угоду юридично та фінансово.