Майже в 40 років я нарешті зізналася собі в тому, що боюся своєї матері – на що мене наштовхнуло пряме зауваження мого чоловіка. Цей страх не був очевидним для мене, поки на нього не звернули пильної уваги.Моя мати, відома своїм запальним характером, часто виходила з себе в період мого дитинства, що позначилося не тільки на нас з сестрою – а й призвело до її розлучення з моїм батьком.
Намагаючись уникнути її гніву, я приховувала різні аспекти свого життя, у тому числі й таке важливе рішення, як купівля нової квартири разом з чоловіком.Ми навмисно приховували цю новину від матері, побоюючись її нав’язливого та критичного характеру, вважаючи, що вона побачить у нашій угоді лише потенційний обман.
Однак правда неминуче випливла на поверхню, коли ми були вже на порозі переїзду. Вибухова реакція моєї матері на новину про наш новий будинок підтвердила мої найглибші побоювання.
Її спалах був настільки сильним, що викликав у мене страшний стрибок тиску, який зажадав екстреної медичної допомоги. Її гнівний відхід, коли вона навіть не звернула уваги на мій стан, залишив черговий глибокий шрам, зміцнивши пораду мого чоловіка дистанціюватись від її токсичного впливу.
Тепер, коли переїзд неминучий, а моя мати заприсяглася ніколи не відвідувати наш новий будинок, переді мною стоїть складне завдання: як раз і назавжди розібратися в наших напружених стосунках і знайти баланс між сімейними узами та особистим благополуччям?