Як тільки моя невістка увійшла на кухню, її поведінка миттєво змінилася: вона була явно засмучена і була на межі сліз. Вона звернулася до мене із запитанням: чи не соромно мені приймати дорогий подарунок від сина, враховуючи їхнє тяжке фінансове становище? Я – жінка похилого віку, яка все життя займалася важкою працею, а також доглядаючи за чоловіком Віталіком, який захворів невдовзі після народження наших дітей. Я була і матір’ю, і батьком для наших сина та дочки. Нині доньці за 30, вона живе із чоловіком за кордоном,
а син із сім’єю – неподалік. У мого сина четверо дітей, і відколи невістка повернулася на роботу після народження другої дитини, ми з чоловіком допомагаємо їм з онуками. Для мене це фізичне навантаження, особливо – прання та миття посуду для такої великої родини. На недавні свята син подарував мені пральну та посудомийну машини. Для мене ці прилади стали полегшенням, але моя невістка сприйняла все інакше. Вона зі сльозами на очах звинуватила мене в тому, що я безцеремонно приймаю такі дорогі подарунки з огляду
на їхні фінансові труднощі з чотирма дітьми. Її реакція змусила мене відчути себе настільки винною, що я зателефонувала синові і попросила забрати техніку, аргументуючи це тим, що ми можемо продовжувати жити без неї, як раніше. Ця ситуація призвела до розриву між моїм сином та його дружиною, і тепер я переживаю сум’яття, розмірковуючи: невже пара одиниць сучасної техніки коштувала того, щоб ставити хрест на сімейних стосунках?