Живучи в Голландії, я одного разу познайомилася з українцем, який відразу ж мені сподобався. Ми обмінялися номерами та почали зустрічатися. Він працював у кафе і вчився, часто запрошував мене до себе на роботу. Хоча я не завжди ходила, але іноді відвідувала його. У час поїздки в Україну він попросив мене передати подарунок його тітці, але не повідомив її адресу. Незважаючи на цю помилку, ми зустрічалися кілька раз після мого повернення. Він освідчувався в коханні, але потім надсилав неоднозначні
повідомлення, натякаючи на те, що ми підходимо тільки для дружби. Наше спілкування було заплутаним: він намагався поцілувати мене, створюючи ілюзію романтики, а потім знову зникав. Зрештою, я сказала йому, що не хочу більше спілкуватися та заблокувала його. Через рік я вийшла на зв’язок та отримала шквал образ та одкровень від спільного знайомого. За рік до цього я також посварилася через це з подругою. Вона розкритикувала мене за те, що я поцілувала його в неї на очах, назвавши це непристойним.
Це було дивно, враховуючи, що їй було 25 і вона хотіла приєднатися до нас на тій прогулянці. Це було боляче, тим більше що я вже почала вірити, що він та людина, якій я можу відкритися. Я не могла зрозуміти, чому він так себе веде. Чому він переслідував мене, ділився інтимними моментами, а потім намагався мене принизити?