Микола несміливо підійшов і постукав у хвіртку свого сусіда, за якою негайно з’явився Борис. Без зайвих слів Миколу запросили усередину. У теплі кухні Микола поділився з Борисом своїми глибоко вкоріненими страхами щодо своєї можливості мати дітей, які були викликані хворобою в дитинстві та наступними попередженнями про те, що він, можливо, ніколи не зможе стати батьком. Він висловив свій страх перед медичним обстеженням і відчайдушним бажанням зберегти свою дружину Люду, яка, як він побоювався, може піти від нього, якщо дізнається правду про його потенційну безплідність. Нещодавно Микола підслухав,
як Люда обговорювала з подругою можливість зачаття від іншого чоловіка, щоб зберегти їхній шлюб – пропозицію, від якої вона відмовилася з любові до нього. Проте Миколу мучила думка, що вона може передумати. Прагнучи зберегти свій шлюб, він запропонував Борису план: стати батьком його дитини замість нього. Борис був приголомшений такою пропозицією, але подумав про запропоновану суму, оскільки він гостро потребував грошей для ремонту своєї вантажівки. Через два дні Борис відвідав Миколу, погодившись на цей план заради грошей. Микола описав Борису стратегію спокушання Люди під час його відсутності. Незважаючи на вмовляння, Миколу мучили почуття провини та сумніви. Наступного ранку Микола розшукав Бориса, щоб дізнатися про події ночі,
але виявив, що Борис заліковує травму, завдану Людою, коли він спробував діяти відповідно до їхньої угоди. Зазнаючи полегшення, але в той же час і сором, Микола вирішив подивитися правді в очі та звернутися за медичною консультацією. Минали дні, і перш ніж Микола встиг заговорити з Людою про обстеження, вона радісно оголосила про свою вагітність. Ця новина приголомшила Миколу, який засумнівався в батьківстві дитини з огляду на власні страхи. Запевнення Люди мало допомогли вгамувати його тривогу протягом усієї вагітності. Однак народження їхнього сина Дениса, з вражаюче рудим волоссям, безпомилково схожим на волосся Миколи, розвіяло всі сумніви. Підтвердження родичів про схожість дитини з ним принесло Миколі глибоке почуття полегшення та завершеності, оскільки він зрозумів, що його побоювання були необґрунтованими.