У Наді, вдови з трьома дітьми, було важке, але насичене життя. Після передчасної смерті першого чоловіка вона знайшла втіху в малолітньому синові Антоні від попереднього шлюбу. Борючись з соціальним тавром матері-одиначки, вона тепло прийняла компанію нареченого на ім’я Григорій, перед чарівностю та привабливою зовнішностю було важко встояти. Вийшовши заміж за Григорія, Надя пережила довгоочікувані хвилини радості, що ознаменувалися народженням сина, Максима, а потім і дочки – Каті. Коли діти підросли, Григорій почав працювати водієм вантажівки і часто бував далеко від дому.
Тим часом чутки про зраду Григорія дійшли до Наді, зруйнувавши її щастя. Коли розкрилася особистість іншої жінки Григорія, Лариси, Надя збожеволіла, але вирішила пробачити Григорія, пояснивши це хвилинною помилкою. На жаль, напруження призвело до погіршення її здоров’я, що призвело до серйозної хвороби серця. За порадою лікаря вона переїхала до сільської місцевості, де її здоров’я відносно покращало, і вона знайшла своє щастя у заняттях господарськими справами. Повернення Григорія в обійми Лариси змусило Надю розірвати їхній шлюб, обравши самоповагу замість невзаємного кохання.
Незабаром її дочка Катя, вже розлучена і з сином, переїхала до неї, повернувши радість у життя Наді. Однак недовго повернувся і Григорій, благаючи про прощення і обіцяючи змінитися. Його знову повернули його в сім’ю, але це примирення було недовгим, Надя знову ослабла через розхитані нерви. За кілька місяців Катя познайомила сім’ю з новим чоловіком, Федором, плануючи вийти за нього заміж.
Проте вимоги Каті та Федора про пенсію Наді та їх негативне ставлення призвели до того, що Надя зазнала остракізму у власному будинку. Бачачи її тяжке становище Максим забрав мати до себе в місто, де вона знайшла втіху і люблячу сім’ю. Згодом Надя одужала і навчилася приймати своє нове життя із сином та онукою, залишивши минулі труднощі та образи позаду. Максим звів до мінімуму спілкування матері з сестрою та зятем, розуміючи, що їхній вплив лише погіршить тендітне здоров’я Наді.