Наталя прожила у шлюбі два десятки років, коли нарешті вирішила помс титися. Михайло, її чоловік, вперше зра див її через 4 роки після весілля. Це відкриття глибоко вразило Наталю, адже вона вважала їхні стосунки міцними, а кохання взаємним. Наталя закохалася у Михайла на дні народження подруги, де він був у центрі уваги. Незважаючи на присутність інших більш привабливих та цікавих жінок, Михайло вибрав її. Через рік після весілля у них народився син Ігор, і здавалося, що їхнє щастя не знає меж, доки Наталя не дізналася від сусідки про невір ність чоловіка.
Роз бита rорем, Наталя звернулася за втіхою до мами, яка порадила їй тримати себе в руках заради їхнього сина. Вона зазнавала численних зр ад Михайла, які періодично припинялися та поновлювалися. Коли Наталя нарешті поговорила з ним прямо, він заперечував серйозність своїх стосунків і запевняв, що любить лише її. Його зухвалість приголомшила Наталю, але вона змирилася зі своєю долею. На одинадцятому році шлюбу Михайло зізнався, що покохав іншу жінку і пішов від Наталії та Ігоря. Це сильно вдарив по Наталі , але через півроку Михайло повернувся, благаючи прийняти його назад.
Наталя погодилася, багато в чому заради щастя сина. Після повернення Михайло протягом року був ідеальним чоловіком, але згодом повернувся до колишнього способу життя. Наталя подумувала про роман у відповідь, але зрозуміла, що не може піти на це через турботи про сина і відсутність зацікавлених наречених. За кілька років Михайло знову залишив сім’ю, цього разу на три роки. Він повернувся в ослабленому стані після того, як його поkинула kоханка, не в змозі працювати. Його колись приваблива зовнішність перетворилася на тінь колишньої людини. Наталя, бачачи, в якому стані перебуває її чоловік, знову вирішила прийняти його назад.
Не з кохання чи прощення, а з пом сти. Вона грала з ним, імітуючи активне життя, і отримувала насолоду від того, що йому було некомфортно. Вона насолоджувалась знову набутою владою над ним, вважаючи, що це розплата за роки зра ди. Незважаючи ні на що, Наталя жодного разу не пошкодувала про своє рішення зазнавати зра ди Михайла. Вона вважала, що ухвалила правильне рішення в житті, і мати вторила їй, підкріплюючи її почуття праведності. У своєму збо ченому відчутті щастя Наталя почувала себе виправданою у своїх вчинках, адже вона нарешті отримала свою відплату.