Одного ранку 78-річна вдова Ганна прокинулася і вирішила купити продукти до свята. Вона повернулася з місцевого магазину, розчарована: все необхідне вже було розпродано. Але продавщиця Стефанія запевнила її, що свіжі продукти з’являться наступного дня. Ганні, яка недавно відчула себе погано, нічого не залишалося робити, як чекати.
Прийшовши додому, вона почала наводити лад і накривати на стіл, що навіювало спогади про минулі сімейні посиденьки. Повагавшись кілька днів, Ганна зателефонувала своїй невістці – шановному лікарю, але отримала від неї уривчасту відповідь, що вона на роботі. Коли Ганна делікатно поцікавилася, чи не хоче невістка з онуками приєднатися до неї на свято, то отримала категоричну відмову.
З того часу, як син Ганни, Андрій, переїхав до Канади, ні його дружина, ні його діти не спромоглися відвідати її. Тільки рідкісні дзвінки Андрія давали якусь втіху. Вранці наступного дня Ганна поспішила до магазину і з полегшенням виявила, що всі необхідні продукти знову є. Коли вона насилу впоралася з важкими сумками, Зоряна – жінка з її минулого – раптом запропонувала свою допомогу.
Анна відчула укол провини і вибачилася. Колись вона заборонила Андрію одружитися з Зоряною, вважаючи її надто бідною для свого сина. Вона шкодувала про своє рішення, оскільки шлюб Андрія зі Світланою не вдався, і саме тому він поїхав так далеко. Зоряна мовчки вислухала стареньку і запропонувала наступного дня відвідати її, помітивши, що погано проводити свята на самоті.