Ніна та Володимир були одружені вже 5 років – і їхнє кохання було безперечним. Проте їхня нездатність ма ти дітей кидала тінь на їхнє спільне щастя. Ніна завжди мріяла про доньку, а Володимир – про сина. На жаль, їхні мрії залишалися нездійсненними, незважаючи на поради фахівців, просто чекати і вірити. До 30 років надія остаточно згасла, і подружжя вирішило уси новити дитину з дитя чого будинку. Під час візиту до закладу вони познайомились із Олечкою – 6-річною рудоволосою дівчинкою з великими сумними очима, яка нічого не пам’ятала про своїх батьків.
Після удо черіння Олечки вони зіткнулися з труднощами батьківства. Олечка була неспокійною дитиною і часто nлакала ночами, боя чись, що вони її поkинуть. Ніна та Володимир витратили багато часу на те, щоб переконати її у тому, що тепер вони родина. Олечка почала розвиватися, хоч і стикалася з труднощами в школі через свій статус при йомної дитини. Проте за допомогою фахівця та дружби з веселою дівчинкою на ім’я Надя – Олечка почала пристосовуватися до нового життя. Наприкінці навчального року сім’я поїхала відпочивати на море.
Незабаром після повернення з ними зв’язалися з дитя чого будинку та повідомили, що тітка Олечки хоче забрати її до себе. Батьки були категоричними у своїй відмові і наполягли на тому, щоб дитячий будинок не розголошував їхнє місцезнаходження. Після цього стр есового інциденту у Ніни почалася нудота. Обстеження підтвердило диво: Ніна була ваrітна. Коли вона поділилася цією новиною з чоловіком, то вони були у нестямі від щастя, але вирішили почекати, перш ніж говорити про це Олечці.
Через місяць вони таки поділилися новиною з Олечкою, яка була здивована, але зраділа перспективі мати братів і сестер. Згодом вони дізналися, що Ніна носить близнюків, що викликало потребу у великому будинку. Народження Миколи та Олега принесло ще більше радості у родину. Олечка охоче взяла на себе роль старшої сестри, а Ніна та Володимир насолоджувалися знову набутим батьківським щастям.