Я познайомився із Анастасією під час відпустки на морі. Чесно кажучи, я був миттєво вражений її красою і вирішив не втрачати свого шансу. Мої зусилля окупилися – і ми почали зустрічатися, а за рік я зробив їй пропозицію. Після весілля ми зручно влаштувалися у двокімнатній квартирі. Анастасія працювала у банку, а я займався друкарським бізнесом. Згодом мені навіть вдалося купити машину. Наша спільна любов до подорожей означала часті та приємні подорожі. Однак над нашим, начебто, ідеальним життям нависла тінь: ми не могли народити дитину.
Незважаючи на численні консультації з лікарями, які стверджували, що ми здорові, ми так і не могли докопатися до причини. Під час одного з моїх відряджень Анастасія надіслала мені фотографію позитивного тесту на ваrітність. Ця новина наповнила мене радістю, яку я ніколи не відчував у своєму житті. Після народження нашого сина я найняв помічницю, щоб вона допомагала Анастасії по господарству. Через два роки вона знову заваrітніла. УЗД показало, що на підході донька.
Але моє несподіване повернення з відрядження виявило відсутність Анастасії пізно ввечері, що здалося мені дивним. Спочатку я відмахнувся від сумнівів, вирішивши, що їй потрібен час для себе. Але це тенденція зберігалася. Незабаром у мене виник сумнів у батьківстві наших дітей, враховуючи її таємничі зникнення під час моїх відряджень і не тільки. Щоб підтвердити свої підозри, я таємно зробив тест на батьківство. Він показав, що мій син біологічно не мій, а ось дочка – моя.
Я негайно подав на розлу чення і досяг опіки тільки над Емілією! Я був глибоко вражений і розгублений, питаючи, чому я не помічав несхожість сина з собою раніше. Я ставив питання, чому Анастасія зра дила мене і чому вона в цьому не зізналася – хоча б після народження доньки. Можливо, я був частково винен, не зумівши подарувати їй дитину, яку вона так хотіла. Тепер, коли я обмірковую свої подальші дії – мене долає лише невпевненість.