Ліда щойно закінчила роботу на кухні, коли підійшла до чоловіка Сашка, який лежав на дивані, захоплений переглядом футбольного матчу по телевізору. Вона завела розмову про те, що їхньому синові Миколі потрібен новий зимовий костюм. Сашко дивно подивився на неї, а потім байдуже сказав, що вони обговорять це потім. Ліда була приголомшена його байдужою відповіддю. Ліда чула шепіт свекрухи, Надії Петрівни, про те, що Микола не син Сашка.
Спочатку вона відмахнулася від цих зви нувачень, проте наполегливість Надії Петрівни набри дла їй, особливо після того, як вона продала свою квартиру і переїхала ближче до них. Напруга наростала, коли Сашко почав повторювати побоювання матері щодо Миколи. Їхні розмови ставали все більш галасливими та грубими, Сашко натякав на сумніви в батьківстві Миколи. Ліда зрозуміла, який вплив на чоловіка мала Надія Петрівна. Коли Надія Петрівна вмовила Сашка зробити тест на батьківство , Ліда прийняла рішення : незалежно від результату, вона подасть на розлу чення.
Вона була впевнена у своїй вірності, і після такої недовіри не могла продовжувати жити із Сашком. Одного ранку Сашко пішов рано, і Ліда знала, куди він прямує. Вона почала збирати речі, готуючись до нового розділу в їхньому житті. Коли Сашко повернувся з Надією Петрівною, вони оголосили, що Микола справді син Сашка, що підтвердив тест. Ліда, не зважаючи ні на що, продовжувала збирати речі.
Бачачи її рішучість, Надія Петрівна здивувалася, а Сашко промовчав. Ліда твердо сказала, що решту речей забере пізніше, і пішла з Миколою, не оглядаючись. Сашко та його мати залишилися здивовані. Сашко, шкодуючи про вчинок, став займатися саморуйнуванням, втратив роботу, перебирав шлюби. Тим часом Ліда та Микола здобули щастя у новому місті, з гарною роботою для Ліди, світлим майбутнім для Миколи та дбайливим вітчимом Андрієм, якого Микола вважав своїм справжнім батьком.