Мені вже перевалило за 30, і поки що у мене немає своїх дітей, але у мене є хрещеник, якого я просто обожнюю і активно беру участь у його житті. Андрій – розумний та активний хлопчик, який цього року піде до школи. Проводити з ним час завжди цікаво та приємно. Коли я відвідую Андрія та його батьків, мене завжди вражає мирна та гармонійна атмосфера в їхньому домі.
На відміну від мого власного дитинства, коли я часто була виборча в їжі і відмовлялася їсти деякі страви, Андрій, навпаки, завжди спокійний і готовий до співпраці, коли справа доходить до прийому їжі. Одного разу, гуляючи в парку, ми натрапили на кіоск, де продавали біляші, і Андрій захотів спробувати один із них.
Поки ми чекали на своє замовлення, я побачила, як він підійшов до бездомного, який, як виявилося, просив грошей на горілку. Але замість того, щоб дати йому гроші, Андрій запропонував дати йому шматочок біляша. Коли бездомний чоловік спитав, що всередині, Андрій відповів фразою, яку його навчила мама в дитинстві:
-Голодні не ставлять зайвих питань та їдять те, що їм дають. Спостерігаючи за цим діалогом, я відчувала гордість від того, що є хрещеною матір’ю Андрія. Незважаючи на відсутність власних дітей, я почуваюся щасливою, що в моєму житті є такий чудовий і співчутливий хрещеник.