Якось Світлана підслухала розмову свекрухи та свого чоловіка про її звичку спати до обіду. Вона всю ніч не спала, писала статті, але свекруха визнала це просто відмовкою. Світлана не могла повірити, що опинилася в цьому маленькому, неперспективному селі, але погодилася переїхати туди заради свого чоловіка Василя. Вона навчалася на філологічному факультеті та мріяла про кар’єру у місті.
Але після пропозиції Василя вони переїхали до села, де батьки Василя запропонували їм просте життя з худобою та городом. Світлану не цікавило господарство: вона воліла писати та співати, але мати Василя наполягла на тому, щоб вона навчилася виконувати роботу по дому. Незважаючи на свої зусилля, Світлана важко справлялася з домашнім господарством і була нещасна в селі.
Зрештою вона пішла від Василя, залишивши записку про те, що не може продовжувати жити так. Василь приїхав до міста, щоби помиритися зі Світланою, і вони вирішили розпочати нове життя разом. Батьки Василя підтримали їхнє рішення і навіть дали грошей, щоб допомогти їм розпочати цей новий етап. Хоча було важко, вони були сповнені рішучості все зробити. Світлані було нелегко жити у селі, але завдяки любові та підтримці Василя вони змогли збудувати нове спільне життя у місті.