Минулої неділі я запросила свою дочку Віку на обід, тому що зовсім недавно я отримала свою зарплату і хотіла пригостити свою сім’ю смакотою. У магазині я підібрала блузку, яка виявилася мені великою, і вирішила віддати її Віці, оскільки вона була ваrітна і набрала зайву вагу. Коли вона приїхала, я була вражена її виглядом. Замість щасливої доньки я побачила втомлену жінку з синцями під очима, яка ледве стримувала сльо зи.
Під час нашого чаю Віка пояснила, що її чоловік Мишко перестав її забезпечувати після того, як вона припинила працювати через ваrітність. Він не хотів купувати їй дорогі креми та одяг, і вона була змушена знаходити вживаний одяг для ваrітних у найдешевших магазинах. Їй було зручно тільки в піжамі, і вона навіть не могла собі цього дозволити. Її обра жала поведінка Миші щодо неї, тим більше, що вона завжди підтримувала його та його дороге захоплення мотоциклами.
Я спробувала втішити її і запропонувала свою підтримку, у тому числі допомогу з розлу ченням, якщо вона цього захоче. Однак Віка так і не подала на розлучення і продовжувала жити з чоловіком, незважаючи на їхні розбіжності. Це був важкий час для неї, але я завжди була поруч, щоб вислухати і підставити їй своє тверде материнське плече, навіть якщо вона захотіла б на ньому поnлакати.