Моє перше кохання змусило мене почуватися сkривдженим і зрадженим, через що мені було важко знову довіряти людям. Ми з Інною виросли на одній вулиці і почали зустрічатись, коли вона закінчила дев’ятий клас, а я – одинадцятий. У нас були плани на майбутнє, ми представляли день нашого весілля та наше спільне життя. Проте все змінилося, коли Інна поїхала вчитися до столиці, а я продовжив навчання у обласному центрі. Якось Інна зателефонувала мені і сказала, що не хоче за мене заміж і збирається вийти за іншого.
Я був спустошений і не розумів, чому вона так вчинила зі мною. Пізніше я дізнався, що через місяць після нашої розмови вона вийшла заміж за іншого. Я думав, що ніколи більше не знайду кохання, але через шість років я закохався в Юлію – і тепер у нас троє дітей. Я ніколи не згадував колишню в розмові з Юлею, поки Інна не написала мені в соцмережах, висловивши жаль про те, що kинула мене, і поскаржившись на свого теперішнього чоловіка.
Інна навіть запропонувала нам знову зійтись і попросила кинути дружину. Однак я швидко припинив залицяння Інни і дав зрозуміти, що задоволений своєю дружиною і не збираюся з нею розлу чатися. Я заблокував її у всіх соціальних мережах і більше ніколи не хотів про неї чути. Сьогодні в мене чудова сім’я, і я волію не зациклюватися на людях зі свого минулого, які не заслуговують на мою увагу – і особливо на тих, хто мене зра див.