Якось мій чоловік прийшов додому і приголомшив мене однією фразою: він оголосив, що з цього дня його нова дружина займатиме нашу спальню. Я була вражена і запитала його, що він мав на увазі під фразою “нова дружина”, коли ми все ще були одружені. Він заперечив, що наш шлюб завжди був лише заради дітей, а тепер, коли вони стали дорослими, все кінчено. Я була приголомшена і гадки не мала, що робити.
Він поміняв замок на дверях спальні і викинув усі мої речі в коридор. З того дня, незважаючи ні на що, я жила з ним та його коханкою під одним дахом. Я не хотіла розповідати про щось дітям або йти через такий довгий час. До того ж нам обом було вже сорок сім років. Який сенс був розлу чатись у такому віці? Нова дружина мого чоловіка була на п’ятнадцять років молодша за мене і була одержима своєю зовнішністю.
Я почала затримуватися на роботі допізна, щоб не бути в цьому будинку. У ті дні мені дуже не вистачало захисту та турботи мого батька, особливо після того, як він пішов на той світ. Якось, коли я поверталася додому з роботи, то зайшла до квіткового магазину, щоб відвідати свою подругу. Поки я була в магазині, туди зайшов чоловік – і так нагадав мені батька, що я заплакала.
Чоловіка звали Олексієм – як мого тата. Ми обмінялися номерами і стали час від часу бачитися. Зрештою, ми покохали один одного, і я вирішила розлу читися з чоловіком. Діти підтримали мене, і я відсудила у нього половину квартири, яку довелося продати, щоб заплатити мені за мою частку. Зараз ми з Льошею плануємо весілля, і я ніколи не була настільки щасливою.