Я одружився в дуже юному віці з Оксаною, і ми оселилися у двокімнатній квартирі у її мами. Влітку мати Оксани переїжджала до себе на дачу, залишаючи квартиру в нашому розпорядженні. Однак із настанням зими нам довелося шукати нове місце проживання, оскільки її мати планувала повернутися.
Незважаючи на те, що мати Оксани добра і завжди добре до мене ставилася, я чомусь дратувався на неї і намагався уникати спілкування з нею. Я навіть сподівався, що вона не повернеться додому на зиму, а лишиться на дачі. Я поговорив зі своєю мамою по телефону про це і висловила всі свої образи, не знаючи, що мама Оксани стоїть за мною з валізою в руці.
Коли Оксана дізналася, що я сказав, мені довелося зробити вибір: просити вибачення у її матері або піти. Я зрозумів, що вчинив несправедливо, і вирішив вибачитись перед тещею і подякувати за те, що вона люб’язно прийняла нас у цей важкий час. Після цього випадку я став цінувати доброту мами Оксани і зрозумів, що не мав рації, що погано з нею звертався. Ми всі засвоїли цінний урок про важливість спілкування та розуміння у сім’ї.