Юрій серйозно поговорив зі своєю дружиною Олею, порадивши їй не погоджуватись на посаду, яку їй запропонували на роботі. Незважаючи на замішання Олі, Юрій був переконаний, що вона не впорається з цією роботою і лише поставить себе у незручне становище. Проте Олі запропонували очолити її відділ на роботі після того, як колишній менеджер одержав підвищення. Її працьовитість та відповідальність були визнані керівництвом. Юрій завжди прини жував здібності Олі, постійно нагадуючи їй, що вона поrана дружина, яка не вміє наро джувати, погано веде домашнє господарство та не знає свого місця.
Юрій вірив, що він її рятівник, який витягне її з будь-яких неприємностей, у які вона потрапить через свою некомпетентність. Але Олю завжди цінували на роботі за її розум, уважність та відповідальність. Наступного дня Оля з сумом повідомила свого начальника Віктора Григоровича, що вона буде змушена звільнитися зі своєї нової посади, бо чоловік був проти. Віктор був здивований, дізнавшись, що у світі все ще є люди, які бояться не послухатися свого чоловіка, навіть якщо це зашкодить їхньому власному зростанню.
Він порадив Олі подумати про те, чи потрібна їй людина, яка не вірить у неї і каже їй робити те, що приносить радість йому, а не те, що приносить задоволення їй самій. У той же час Оля вирішила прийняти нову посаду. Коли вона прийшла додому пізно, то виявила, що Юрій сидить у темряві та чекає на неї. Він сварив її за те, що вона погодилася на посаду. Але Оля вирішила стояти на своєму, заявивши, що вона хоче цю посаду і що він має бути вдячний за те, що вона ще з ним. Юрій злякався її раптової впевненості.
Вранці, зібравши свої речі, пішов, не сказавши жодного слова. Хоча розлучення було важким, Оля зазнала полегшення, позбавившись маніпулятивних та деспотичних звичок Юрія. На роботі вона досягла своєї нової посади і виявила, що її самооцінка і самоповага різко підвищилися. Незабаром вона зустріла нового колегу, Миколу, закохалася в нього і вийшла за нього заміж, і разом вони здобули щастя у своєму сімейному житті. Оля зрозуміла, що бути однією не страшно. Набагато страшніше – втратити свою особистість через токсичні стосунки.