Катя поспішала на автобус, щоб відвідати маму у селі на вихідні. Вона помітила щось блискуче на землі, коли бігла пішохідним переходом. Це була гарна підвіска на срібному ланцюжку з темно-синім сапфіром. Вона швидко засунула його в кишеню і пішла до автобуса. Приїхавши до матері, вона ще раз оглянула кулон. Вона вирішила порадитись зі своїм нареченим, Андрієм, що з нею робити, але згадав, що він вже як два дні не її наречений. Однак під час свого візиту вона не згадала матері про кулон. За два дні до того Андрій зробив Каті пропозицію, але вона не була готова до шлюбу.
Вихідні пролетіли швидко, і в неділю вона повернулася до гуртожитку з пакетами сільських делікатесів. У понеділок Катя вдягла кулон на урок, і її подруга Марина похвалила її смак. Однак упродовж усього тижня Катя почала відчувати слабкість і навіть пропускала заняття. Марина порадила їй звернутися до лікаря, але Катя пояснила свій стан недавнею розлуkою з Андрієм. За кілька днів зателефонувала мати дівчини та помітила ослаблений стан доньки. Вона викликала швидку допомогу на її адресу, і Катю госпіталізували зі зниженим тиском.
У лікарні її мати взяла кулон і порадилася про нього з подругою-ворожкою. Подруга повідомила, що кулон належав тяжкохворому і що Каті потрібно повернути його та загладити свою помилку. Катя та її мама слідували вказівкам ворожки, і поступово здоров’я Каті пішло на поправку. Вона навіть дотримувалася суворого посту протягом сорока днів як частина «спокути» своєї помилки. Зрештою Катя засвоїла урок, що не можна брати в руки чужі речі, якими б красивими вони не були, і що життя дорожче за будь-які прикраси.