Надя була відома у своєму селі як “жінка з народу”. Вона закінчила кілька бухгалтерських курсів, але так і не отримала роботи за спеціальністю, натомість ораючи прибиральницею у місцевій школі. Надя була матір’ю-одиначкою двох дітей, Івана та Віри, після того, як її чоловік Петро по мер, коли їх молодшій дочці було лише три роки. Незважаючи на труднощі матері-одиначки, Наді вдалося зберегти стабільну роботу і дохід, і вона успадкувала гарний будинок, невелику ферму, город та плодово-ягідні плантації.
У третю річницю сме рті Петра Надя та її діти вирушили на цвин тар, щоб прибратися на моrилі та засвідчити свою повагу коханому батькові. По дорозі назад вони зупинилися біля магазину, де Надя з подивом побачила колишню однокласницю Наталку, яку не зустрічала багато років. Вони домовилися повечеряти і побалакати пізніше того ж вечора. За ігристим вином Наталка розповіла Наді про своє життя, включаючи розлу чення з першим чоловіком і новий шлюб, своїх трьох дітей та план відкрити пасіку в селі.
Наталка запропонувала Наді роботу бухгалтера на пасіці, з якою Надя спочатку сумнівалася, що впорається. Проте Наталка вірила у неї, і Надя вирішила взятися за цю роботу. Жінка швидко опанувала роботу і виявила, що відтепер дивиться на життя по-іншому. Вона почала ставити перед собою та своїми дітьми конкретні цілі, зокрема обов’язкове здійснення мрії поїхати на море. Надя незабаром стала об’єктом обожнювання Віктора – родича Наталки, який був автором проекту “Пасіка”. З новонабутим поглядом на життя, Надя була схвильована тим, що на неї чекає в майбутньому.