Ніна, перебираючи старі речі на антресолі, знайшла альбом із фотографіями. Відклала. Закінчить роботу, подивиться… За альбом сіла, коли закінчила всі справи. А тут і дочка у гості прийшла. – Мам, я ненадовго, – сказала вона і шмигнула до своєї кімнати. Речі відбирати. Вийшла у своїй улюбленій, червоній сукні. У ньому вона познайомилася з Мишком. – Фото розглядаєш. Давай разом… А це бабуся Зіна. Вона мені про моє майбутнє життя все розповідала. До речі, це вона сказала, що я познайомлюся з чоловіком, коли буду в червоній сукні. І ще вона сказала, що моєму чоловікові не можна працювати з машинами. Горе може статися, — сказала Ольга і зблідла. Адже її чоловік Михайло якраз ремонтом машин і займався.
– А раптом!.. – Оля схопила телефон. – Мишко, негайно йди звідти! Чуєш! Негайно! – Оленько, я на роботі! Як я можу кинути роботу, обду рити клієнта та піти? Ти про що? Ось чорт! – Мишко, що трапилося?! Що там?! – Машина з домкрата злетіла! Якби не твій дзвінок, я зараз був би під нею. Гаразд, Оленько, бувай! До вечора! Оля, кинувши все, помчала в шиномонтаж, до чоловіка. Після цієї нагоди Михайло з напарником, Андрієм, продали шиномонтажку. Ольга зуміла переконати чоловіка, що ремонт машин не для нього. На отримані гроші друзі купили пекарню. Як з’ясувалося, пекти пироги – улюблене заняття Андрія.
Тож він розвернувся на повну котушку. А Михайло, у вільний час, ще й тренує дітей у секції з тріатлону. Незабаром Михайло з Ольгою ризикнули влізти до іпотеки. Ольга ваrітна, скоро народиться дитина. Ну не поневірятися ж з немовлям по чужих кутах… Ось як виходить: не надумай Ніна забратися на антресолях – не знайшла б фотоальбом; Не зайди донька цього дня до матері – не побачила б старої фотографії і не згадала б про слова баби Зіни; не подзвони Ольга чоловікові, не змуси того вийти з-під машини – і автомобіль, що звалився з домкратів. Доля? Рок? Пророцтво? Не знаю…