Традиційно, щороку, ми з дружиною вирушаємо до села її матері саджати та збирати врожай картоплі. Цього року до нас приєдналися сестра моєї дружини та її чоловік. Ми приїхали ввечері та планували переночувати у великому будинку, а наступного дня почати працювати у полі. Однак ми з дружиною прокинулися раніше за всіх і вирішили приступити до роботи, поки не стало надто спекотно.
Інші ще спали, тож ми пішли одні. Після трьох годин напруженої роботи ми втомилися та вирішили повернутися додому. Ми приїхали і були дуже стомлені, але моя дружина все одно вирішила приготувати борщ. Їжа виявилася смачною, і ми насолоджувалися нашою трапезою. Коли наші родичі повернулися, вони поскаржилися на втому і звинуватили нас у ліні.
Ми були обра жені, бо старанно працювали – і навіть приготували вечерю на всіх. Наступного дня, дорогою додому, я сказав своїй дружині, що не хочу повертатися до села. Ми вирішили припинити садити і викопувати картоплю – а натомість просто купувати її на ринку: зекономимо час, а найголовніше – гроші.