Моя мати все своє життя працювала перукарем, і вона була однією з найкращих у місті. Вона орала не покладаючи рук навіть після виходу на пенсію, і її здоров’я почало погіршуватися після багаторічної праці. Батько пішов від нас, коли мені було 15, а моєму старшому братові – 19. Зараз мені за 40, і я живу зі своєю матір’ю, тому що моє особисте життя не склалося, і я більше не можу мати дітей. Здоров’я моєї матері продовжувало погіршуватися, і після серйозного падіння на тротуарі вона стала забудькуватою і не могла ходити без палиці.
Вона вимагає особливого догляду та уваги. А я працюю медсестрою, і часто беру нічні зміни, щоби вдень бути з мамою. Ми відчуваємо фінансові труднощі, і моїй мамі потрібні спеціальні дієти та дорогі візити до фахівця. Незважаючи на те, що ми маємо велику сім’ю, ми отримуємо від родичів дуже мало підтримки. Мій брат лише зрідка надсилає гроші, а сестри та брат моєї матері знаходять відмовки і ніколи не відвідують мене. Ми почуваємося покинутими.
Прикро, що родичі згадували нас лише тоді, коли моя мати була здорова і могла працювати. Нещодавно ми відсвяткували 70-річчя моєї мами, і я взяла кредит, щоб накрити гарний стіл та запросити гостей. Гості один за одним приходили і дарували непотрібні дрібнички та квіти, а потім знову зникли з нашого життя. Важко усвідомлювати, що люди можуть викреслити когось зі свого життя, тому що він або вона більше не корисні і не заробляють гроші.