Народила подруга синочка наприкінці грудня, і я помітила одну підозрілу річ – дитина щось занадто схожа на мого чоловіка та мого сина

Advertisements

Ми з Мариною ровесниці, нам по 36 років. Знаємо одне одного з дитинства. Я завжди жила краще, ніж Марина, бо росла в повній родині, а подругу мою виховувала одна мама. Оскільки я була єдиною дочкою своїх батьків, Марина стала мені за всі ці роки сестрою. Я підтримувала її завжди, допомагала матеріально, завжди була поряд, коли мала важкі часи. Мій чоловік успішна людина, має свій бізнес, я йому допомагаю у роботі. Марину ми також взяли до себе на роботу. У нас із чоловіком квітковий бізнес, і Марина швидко увійшла до курсу справи і навіть стала правою рукою мого чоловіка, коли я сиділа в декреті з нашим сином. За кілька років вона навіть змогла купити собі однокімнатну квартиру, згодом почала збирати гроші на автомобіль.

Все в неї було добре, тільки особисте життя чомусь у неї не складалося. Перший її шлюб проіснував лише неповних два роки, дітей у них із чоловіком не було, він знайшов собі іншу. Я жаліла Марину, тому запрошувала її до нас на всі сімейні та церковні свята, щоб вона вдома не нудьгувала. Десь у середині березня я з сином поїхали за кордон, на цьому наполяг чоловік, а Марина з нами їхати не захотіла, обіцяла, що подивиться і за бізнесом, і за моїм чоловіком. Сумніватися у подрузі у мене причин не було, я в ній була певна, як у собі. Повернулась я додому на початку вересня і була здивована, коли побачила свою подругу. Марина чекала на дитину, але мені про це не говорила.

Advertisements

Коли вона побачила моє щире здивування, то пояснила, що не хотіла мене турбувати своїми проблемами, мовляв, батько дитини відмовився від них, але вона вирішила народжувати, бо коли, якщо не зараз. Я не хотіла лізти в душу Марині, тож більше ні про що її не розпитувала. Народила подруга синочка наприкінці грудня, і я помітила одну підозрілу річ – дитина щось занадто схожа на мого чоловіка та мого сина, ось дивлюся на її малюка, і прямо одне обличчя з моїм сином, коли той був маленьким. Чоловік мій забігав, мовляв, треба допомогти Марині в її скрутній ситуації – коляску купив, і колиску, я вже не кажу про підгузки, одяг, їжу. Мені здається, що подруга скористалася моєю відсутністю, а мій чоловік не просто так біля неї бігає.

Advertisements