-Ну що ви там робитимете влітку у своєму мегаполісі, га? Це ж не місто, а суцільний мурашник! Дітям у квартирі буде нудно! Літо у селі треба проводити. Тут і свіже повітря, і корисна їжа. Що ще потрібне для щастя? – сказала мені тітка Галя, коли ми зателефонували. Загалом мені її ідея сподобалася, ми справді давно нікуди не виїжджали всією родиною.
Я домовилася на роботі, мені легко схвалили відпустку, а ось у чоловіка з цим виникли проблеми. Довелося мені одній із дітьми їхати до села. Їхати було далеко, шлях легким не був. Діти весь час вередували, мені одній було важко впоратися з двома відразу. Дісталися ми до села надвечір. Тітка Галя нас смачно нагодувала, ми малюків спати поклали. І тут вона мене перед фактом поставила.
-У мене тут свекруха захво ріла і в лікарні лежить, мені треба поїхати на деякий час. Я дім на тебе залишу, тобі довіряю. До речі, завтра ще майстри повинні приїхати, щоб кухню відремонтувати . Ти за ними постежиш, правда? Такої підстави я не очікувала, але лише кивнула. Ми пробули у селі місяць, це було просто жахливо! Я поверталася додому стомлена і розбита, впевнена, що до тітки Галі більше не ногою.