Олег від народження був слабеньким, часто хво рів і лежав у ліkарні. Коли йому було лише десять, матері не ста ло. Батько не справлявся з трьома дітьми один, невдовзі в їхньому будинку з’явилася тітка Ліда, яка ставилася до них досить холодно. Олег із братом рано зрозуміли, що їм доведеться самим пробивати собі шлях до місця під сонцем. Коли йому виповнилося 18, у його житті з’явився промінчик світла Поліна.
У якомусь сенсі їхня доля була схожою, це їх і зблизило. Вони почали зустрічатись, і дівчина у всьому підтримувала Олега, що надавало йому сил. Спочатку вони з братом працювали за наймом на будівництві, потім у магазині, за кілька років їм удалося накопичити грошей, щоб заснувати свою невелику справу. Завдяки вкладеним зусиллям бізнес став приносити пристойний дохід.
Багатими брати себе назвати не могли, але вони були здатні забезпечити себе і свої сім’ї. Олег із Поліною незабаром побралися. Після трьох років шлюбу у дівчини виявилася тяжkа хво роба . Дружина була така дорога Олегу, що він нічого не пошкодував для її одужання. Завдяки коханню та найкращим ліkарям жінка пішла на виправлення. Справжнє кохання – це коли люди завжди поряд.