Віка поверталася з відпочинку, а вдома на неї чекав чоловік. Вона згадувала про свого kоханця і їй зовсім не хотілося додому повертатися. Вона зустріла його на березі моря, де має невеликий будинок. У них там почався роман, і вони розлу чилися зі сльо зами на очах. Перед будинком вона зателефонувала чоловікові, і той примчав, щоб зустріти свою кохану дружину. Вона подивилася на його безглуздий вигляд і подумала, як вона могла жити з ним уже двадцять п’ять років? – Міг би й поцілувати. Або взагалі зустріти мене на вокзалі, – якось уїдливо сказала вона. – Але ж ти не дозволяєш сідати за кермо твоєї машини? – З винним голосом відповів чоловік.
– Іди вже, – наказала дружина. Вони піднялися додому, і вона знову наказом зажадала заварити їй чай. Зайшовши на кухню, відразу висловила чоловікові те, що накипіло. Вона одразу повідомила, що подає на розлу чення. Діти вже виросли, роз’їхалися, а тепер можна пожити і собі. – Але ж ми виростили доньку, сина, влаштували їх добре. -А ти тут до чого? – наха бно відповіла дружина. – Але ж я добре заробляю? – виправдовувався чоловік. -Це мій батько тобі добре платить, а не ти добре заробляєш. Загалом, Олеге, я завтра ж подаю на розлу чення. Вона залишила чоловікові квартиру, а машину та гроші з рахунків вона зібрала та поїхала жити до kоханця. А Олег лишився сам.
Спочатку все в неї йшло добре, було кохання, пристрасть, а через рік все в одну мить зникло. За весь рік вони витратили всі гроші, що були на рахунку, а потім продали машину, витратили й ці гроші. Ось тепер за рік уже не залишилося ні копійки. А kоханець грошей ніколи й не мав. Вона попросила грошей у батька, він прислав один раз, а потім сказав, що більше не буде їй гроші висилати, адже йому вже сімдесят і борг перед дітьми він давно виконав, а тепер виходить на пенсію. Дізнавшись про це, kоханець одразу виставив її з дому. У неї навіть грошей на дорогу назад не було. Батько востаннє надіслав їй гроші, вона ледве доїхала до батьківського будинку.
Батько почав дорікати їй за те, що кинула такого розумного, вірного чоловіка і поїхала до якогось господаря. Її Олега підвищили на посаді, тому що він старанно працює всі ці роки, а незабаром займе місце тестя, тому що він найкращий працівник на фірмі. Йому ніхто ніколи нічим не допомагав. Усього він досяг у житті сам. Вона й сама розуміла, що вчинила безглуздо і наважилася піти до чоловіка. Зустрівши його біля під’їзду, вона підбігла та обійняла його. Він теж обійняв її та запросив додому. – Я заварю тобі чай, – сказав чоловік. – Я сама, – відповіла дружина і кинулася варити чай, адже в будинку нічого з того часу не змінилося.