Після роботи, забравши сина із садка, Тоня прийшла додому. Поставила на плиту варитися вечерю, а сама вирішила перевірити пошту. Насамперед видалила всі рекламні листи, потім очистила пошту від спаму, потім побачила листа з невідомої адреси. Спершу захотіла видалити, потім передумала та відкрила його. Там було одне слово: “Насолоджуйся!”. І фото. Чоловік, з голим торсом, на колінах дівчина, в одних тру сиках. І головне – фото зроблено у їхній спальні! – Мамо, а коли ми їстимемо? – прибіг син. Тоня швидко закрила ноутбук, щоб син не побачив фотографію. – Скоро, синку, скоро, – промимрила вона. Хлопчик не міг зрозуміти – чим він засму тив маму? Він, своїм маленьким серцем, відчув, що мамі дуже поrано.
Нагодувавши сина, Тоня відправила його пограти з іграшками, а сама замкнулася у ванні та заnлакала. Ігор повернувся пізно. Тоня укладала синочка в ліжко, коли почула шум посуду на кухні. Коли син заснув, дівчина вийшла з кімнати хлопчика і побачила, що чоловік сидить перед ноутбуком. “Забула закрити фото”, згадала Тоня. – Давно ви у коханцях? – Запитала вона. – Вона заваrітніла. Я не можу її покинути. – Молодець! Її не можеш кинути, а нашого сина значить можеш? – зашипіла Тоня… Ігор пішов наступного дня. Розлу чення пройшло без ускладнень…
Минув місяць, Ігор щосуботи і неділі приходив до сина. Тоня не могла та й не хотіла заважати спілкуванню сина з батьком. А ось зазіхання Ігоря на примирення жорстко відкидала. Тоня усвідомлювала, що зі своєю пасією у Ігоря не ладнається… Ще через місяць Ігор прийшов до сина похмурим. – Галя народила. У дівчинки купа хво роб, – зі сльо зами на очах сказав Тоні. – Співчуваю. Але не тобі з твоєю kоханкою. Ви хотіли гострих відчуттів, ви їх отримали з лишком. Чекаєш, що я тебе пошкодую? Не дочекаєшся. Дівчинку мені щиро шкода. А вас двох – ні… За все доводиться платити. За зло теж. І якщо не вам, то вашим близьким.