Є в мене один друг, звуть Валентин. Ми з ним давно знайомі, ще з університетських часів. І після випуску продовжили спілкуватися, іноді ходили разом пити пиво та дивитися футбол у компанії з іншими університетськими друзями. Він досить пізно вирішив стати розсудливим, весь час шукав ту одну єдину, в результаті все-таки одружився з чудовою дівчиною. Наталка наро дила йому трьох дітей, була чудовою дружиною та господинею.
Ми кілька разів організовували спільний відпочинок, і я бачив сам яка Наташа дбайлива і відповідальна дружина. І ось під час одного з наших чоловічих посиденьок Валентин став скаржитися на дружину. -Після третьої дитини вона зовсім перетворилася на корову, погладшала сильно, лягати в одно ліжко неприємно. Та й удома ходить неохайна вічно, зайнята побутом.
З нею стало не цікаво говорити, на думці тільки пелюшки. Чесно кажучи, я був вражений тим, як неповажно він відгукується про законну дружину і матір своїх дітей, сам не помітив, як розлю тився: -Ти Чуєш себе? Вона тобі трьох дітей наро дила, і ти дивуєшся, що її тіло змінилося. Вона намагається підтримувати порядок, щоб тобі та твоїм дітям було затишно, міг би більше це цінувати та допомагати! Він був здивований моєю промовою, сподіваюся, що хоч щось дійшло.