Я одружилася досить рано, ми з Віктором одружилися відразу після університету. Ми тоді були молоді, грошей було небагато, але щодо цього не переживала, адже знала, що батьки Віктора дуже забезпечені люди. Вони мають свою фірму, заробляють дуже пристойно. Тільки ось весілля чомусь ми грали скромне і на нагромадження Віктора. Та й надалі його батьки зовсім фінансово в нашому житті не брали участі.
Незабаром після одруження я заваrітніла, що ще більше ускладнило нашу фінансову ситуацію. Тепер у сім’ї працював лише чоловік. Виживати лише на одну його зарплату було важко. Я неодноразово підштовхувала його попросити грошей у батьків, але чоловік хитав головою, мовляв, батькам таке не сподобається. Коли я наро дила доньку, свекруха прийшла до полоroвого будинку з коробкою цукерок.
Це при тому, що старшому братові Віктора вона при народженні первістка подарувала машину. Взагалі старшому брату всіляко допомагали, а нас ніби кинули напризволяще. Я настільки розлю тилася, що вирішила, що я не дозволятиму батькам Віктора бачитися з онукою. Якщо вони не хочуть фінансово нам допомагати, то не гідні бути бабусями і дідусями.