Мама Ганни завжди її привчала до чистоти та порядку. Говорила, що всі дівчатка повинні дотримуватися чистоти, тому всі іграшки лежали на своїх місцях. У дівчинки була алергія на пилюку. Ганна закохалася у свого знайомого. Його звали Сергій. Він був гарною людиною. Поки що у неї кар’єра була на першому місці. Через два роки вони зіграли весілля та поїхали до Парижа. Дітей вони не хотіли. У Парижі він подарував їй тисячу троянд. Вона почала стрибати від радості та kричати. Навіть купила для вечері гарну сукню.
Але була одна проблема, її свекруха не любила. Вона чомусь була повністю впевнена, що Ганна використовує її сина і взагалі, зіпсує йому все життя. Тому що її потенційна невістка мала бути взагалі не такою, як Ганна. Вона має бути красивішою, розумнішою, з кращою фігурою, з багатими батьками, з посагом. Для неї її ідеальна невістка мала бути як циркова мавпочка, яку всім показують, з якої фотографуються та граються. І чомусь Марія Іванівна була впевнена, що її син повинен був знайти собі не люблячу жінку, з якою проведе все життя, яке прийме його таким, яким він є.
Він мав знайти для неї невістку її мрії. Вона весь час повторювала, що Ганна відібрала у неї сина та зіnсувала йому життя. Ганна була дуже гарною дружиною. У будинку завжди була чистота, бо її так навчала мати. Вона смачно готувала та дбала про всю родину. Але свекруха завжди була незадоволена. Сергій бачив усе і вирішив, що вони мають переїхати до нової квартири. Ганна була рада, що чоловік був на її боці і прийняв правильне рішення.