Перша дружина чоловіка пішла з цього світу і він одружився вдруге. У першому шлюбі у нього було двоє синів, а у його другої дружини була дочка від першого шлюбу. Нерідна дочка завжди була для нього падчеркою. Він не те, щоб погано до неї ставився, просто вона завжди була для нього чужою. І всі це розуміли. Діти виросли, створили свої сім’ї та поїхали з рідного дому. Через деякий час чоловік овдовів удруге і залишився сам. Якось до нього приїхав його рідний син і запропонував продати майно та жити з його родиною. Старий так і зробив. Коли батько приїхав до старшого сина, всі раділи його приїзду.
Якось чоловік став чомусь сумний. Усі почали розпитувати його, в чому річ. На що старий відповів, що у нього вкрали усі гроші, які він одержав від продажу свого будинку. Син дуже розлютився на батька і наговорив йому багато поганих речей. Сказав, що не зможе утримувати і свою родину, і його. Старому довелося переїхати до молодшого сина. Але коли той дізнався, що у тата немає грошей, почав його дорікати. Так старому довелося переїхати до нерідної дочки. Її родина зраділа, що дідусь приїхав до них жити.
Навіть коли він сказав, що грошей немає, ставлення до старого не змінилося. Якось дідусь побачив оголошення, що неподалік продається будинок. Грошей йому вистачало, і він вирішив купити нерухомість. Так сім’я падчериці переїхала до нового просторого будинку, бо той, у якому вони жили, був уже дуже тісний для такої великої родини. Рідні діти дуже засмутилися, коли дізналися, що зробив тато. Адже він купив будинок для практично чужих людей. Але ці чужі люди не відмовили йому в даху над головою, коли рідні поставилися до нього нахабно.