Андрій був у непростій ситуації: з одного боку брат, а з іншого — дружина. Вони з його братом Миколою не завжди ладнали. Андрій молодший брат і звик, що йому все дістається задарма. Його батьки завжди балували і йому діставалося все найкраще. Він не звик докладати зусиль. У школі вчився абияк, мама ходила до вчителів і просила за оцінки. Микола навчався у тій самій школі, що й Андрій. Багато вчителів пам’ятали його через хороші оцінки і Андрій завдяки йому теж їх отримував. Скільки пам’ятає, Андрій постійно заздрив і ревнував брата до батьків. Вважав, що йому дісталося все найкраще. Після школи Микола вступив до університету на безкоштовну форму навчання. Сам домігся того, що став отримувати стипендію.
Андрій після закінчення школи був змушений одружитися, адже його дівчина заваrітніла. Замість того, щоб навчатися в університеті, він був змушений йти на роботу, щоб годувати сім’ю. Батьки мали деякі грошові заощадження. Берегли їх на навчання Андрія, але їм довелося витратити їх на покупку квартири для молодят. Решту додали батьки дружини. Микола навчався в іншому місті, проживав у студентському гуртожитку, одружуватись не поспішав, адже у нього не було власного житла . На батьків не сподівався, бо знав, що всі свої заощадження вони витратили на покупку квартири для молодшого брата.
Згодом він знайшов хорошу роботу, почав збирати гроші на перший внесок за квартиру. Коли він досяг своєї мети, зустрів свою майбутню дружину Марію. Вони почали зустрічатися, а потім побралися. Справи на роботі пішли нагору і він зміг заплатити повністю за квартиру. За кілька років не стало дідуся Марії і вона отримала у спадок трикімнатну квартиру. На той момент у Андрія вже було троє дітей. Його дружина Валентина жодного дня не працювала, бо весь час проводила в декреті. Микола зміг з розумом збудувати своє життя, а молодший брат завжди був у проблемах.