Коли я виходила заміж за Сашка, то не думала, що його пристрасть до пляшки виявиться такою сильною. Мені здавалося, що потім з появою дитини все зміниться, і він кине nити. Але цього не сталося. Сашко як пив, так і продовжував. Я кілька разів його попереджала, що якщо він не покине, то подам на розлу чення. Це його зупиняло на кілька місяців, але потім знову зривався. У результаті я подала на розлучення , переїхала від нього і навіть зустріла приємного чоловіка. Моє нове кохання звали Петром. Він був бізнесменом, тож з ним я відчувала себе в повній безпеці. А потім сталося велике нещастя. Моя дочка важко захворіла, їй могли допомогти тільки дорогі процедури , і то не факт, що цю хво робу можна було запобігти.
Я звернулася до Петра, попросила його дати ці гроші на доньку, на що мені відповів: – Лікар же сказав, що не факт, що ці процедури допоможуть. А я не можу так ризикувати своїм бізнесом та стільки грошей віддавати. Але нічого, ти просто змирись, це життя. У нас із тобою ще буде багато дітей. Коли я почула це, то тут же зібрала речі і пішла від цієї людини. Я йшла вулицею втрачена. Чому мені у житті трапляються такі чоловіки, які нічого не можуть вирішити, не можуть допомогти. Я сіла на лаву і почала nлакати. І тут до мене присів мій перший чоловік Сашко. Він був у пошарпаному одязі, від нього пахло спиртом. Він спитав, що сталося. Я на емоціях все йому розповів про хво робу доньки. А потім nсиханула і пішла, я ж розуміла, що Сашко нічого не зможе вдіяти. Наступного дня я прийшла до ліkарні, і мене зустрів щасливий ліkар.
Він сказав, що перша процедура здійснена, дитині стало трохи краще. Я так здивувалася, думала, може, Петро одумався і заплатив за це. Але коли я обернулася, то побачила Сашка. Він був одягнений у пристойний костюм, хоч і старенький, зате чистий. Сам виглядав добре, від нього приємно пахло. Він сказав, що продав квартиру, усі гроші вклав у лікування доньки. Я заплакала у цей момент. Виявилося, що він улаштувався працювати кочегаром на виробництві, там є маленька кімната, де йому дозволили жити. Через півроку нашу дочку виписали, вона була здорова. Весь цей час Сашко не пив. Він приїхав до нас на виписку, хотів привітати дитину. Я дозволила йому залишитись у нас удома, на правах батька. Сашко зізнався, що дав собі обіцянку: якщо з донькою все буде гаразд, то заради неї він зміниться. І ось уже півроку він не пив. Сподіваюся, що тепер так усе й буде, наше возз’єднання вже близько.