Галині Богданівні було 56, коли вона вийшла на пенсію. Зі свого будиночка в селі жінка переїхала до дочки до міста. Цілих 8 років вона допомагала їм у побуті, розважала внучку і готувала. Але потім її рішення нікому не сподобалось. Час від часу вона їздила додому перевірити будинок чи все на місці, провітрювала кімнати та поверталася. Здавати комусь будинок вона не хотіла, боя лася, що можуть щось зіnсувати. Так їй було спокійніше. Відносини з дочкою та зятем були рівними, ніколи не виникало kонфліктів чи непорозумінь. Галина розуміла, що молодим потрібен час для роботи та своїх особистих справ, тож усі побутові обов’язки взяла на себе. Водила внучку до садка, потім до школи, на секції та забирала додому.
Квартира дочки завжди була прибрана, а на плиті варилися смачні супи та другі страви. Дочка навіть не здогадувалася, скільки зусиль її мати докладає щодня, щоби підтримувати порядок. Деколи Галина Богданівна засинала за переглядом свого серіалу. – Мамо, як ви втомлюєтеся, так вдень би собі подрімали! – якось помітила дочка. Ось тільки вона не знає, що вдень у мами і так багато роботи і якщо засне, то весь налагоджений механізм звалиться. Уроки не будуть зроблені, обід не зварений, а отримала б лише невдоволення від них, що немає вечері чи порядку. Згодом жінка відчула, що донька щось приховує.
По ній стало видно, ніби вона бо їться розпочати розмову, якої не уникнути. Тоді мати вирішила допомогти їй. – Доню, ти хочеш зі мною про щось поговорити? – Так! Ти знаєш, Арина вже підросла, і ми хотіли б, щоб вона мала свій особистий простір. Ми подумали, що краще твою кімнату віддати їй, а тебе поселимо у вітальні. – Я теж стала відчувати, що мені час додому. – Ти обра зилася? Я просто намагаюся зробити так, щоб усім було добре! – Мені не буде добре, коли повз мене всі ходитимуть . Я краще повернуся! Дочка образилася, зять не зрозумів, почав просити залишитися тещу, а вона тільки мовчки збирали свої речі. Тільки онука з розумінням поставилася до рішення бабусі. – А чи можна приїжджати до тебе в село? – Звичайно, моя квіточка! Я буду дуже рада вас там бачити!