Свекруха своїми рев нощами руй нувала життя Вероніці, а оскільки чоловік був зовсім безхребетним, вона вирішила і зовсім розлу читися з ним. Після цього у неї з’явився Фелікс, чи не ідеальний чоловік. Але й тут було одне АЛЕ

Advertisements

Вероніка вийшла заміж в двадцять один рік, зрозуміло, за великим коханням, а в двадцять три у неї вже було розлу чення за плечима – як вона вважає, тільки за провиною свекрухи. – З самого початку вона якось нездорово ревнувала мене до сина, а коли він мене починав обіймати і цілувати її прямо перекошувало! – згадує Вероніка. – Жили ми, на жаль, тоді у неї. Вона всі сили kинула на те, щоб сина налаштувати проти мене. Типу, дружин буде ще десять, а матір одна. Гнобила мене з цим господарством – не так помила, не туди ганчірочку повісила, кашу зварила не в тій каструлі. При чоловікц всн сюсюкала, а наодинці kричала мені, що я тут ніхто, щоб збирала свої манатки і йшла до батьків. Врешті решт подала в суд на виселення мене з квартири, та заяву в поліцію написала, що я її ображаю не пускаю додому. Мене реально тягали до дільничого! Після чого вона мені заявила, що якщо я не приберусь подобру – поздорову, вона напише заяву, що я у неї гроші вкрала, і я так просто вже не відкручуся!

У результаті Вероніка сказала чоловікові, що так далі продовжуватися не може, підібрала варіанти зйомних квартир, запропонувала навіть платити за житло сама – тільки б не жити разом з мамою. Ледь умовила, переїхали. Але мати дістала хлопчика і там. Дзвонила кожен день, страждала, що «дитина» не висипається, голодний – холодний, їздить за сорок кілометрів на електричках. – У результаті через два місяця колишній повернувся назад до мами, так ще і всі сімейні гроші забрав – йому потрібніше! – згадує Вероніка. – А ти, каже, сама винна, раз не можеш ужитися з моєю мамою. – З тих пір я вирішила, що відносини з чоловіком буду заводити тільки після того, як гарненько дізнаюся його мати. У ідеалі б, звичайно, взагалі вийти заміж за сироту – посміхається Вероніка. … Фелікс, з яким ось вже два з половиною року живе Вероніка, аж ніяк не си рота. У нього чудові батьки.

Advertisements

Вероніка, виконуючи свій план, познайомилася з ними заздалегідь, і, чесно кажучи, дуже покохала потенційних свекра і свекруху. Люди вони прості, робітничих професій, але дбайливі і серцеві. Сина люблять здоровою любов’ю, не те, що маман колишнього чоловіка. І Вероніку прийняли, як рідну. Молоді люди живуть добре, вже говорять про весілля. Проблема тільки в одному – батьки Фелікса дуже хочуть познайомитись з батьками Вероніки. Давно про це кажуть, і в останнє час ця тема піднімається все активніше. Мати знайомитися зі сватами явно не хоче, саботує і тягне час. Проблема в тому, що Фелікс цього небажання навіть познайомитись з його батьками не розуміє і ображається за своїх.

— Думає, що справа в тому, що його матір з батьком – прості люди, а мої з двома вишками кожен, інтелігенція, гидують, мовляв, – розповідає Вероніка. – Але це, звичайно, не так. Про проблеми з колишньої свекрухою він знає в загальних рисах, але вважає, що це не причина, щоб відхрещуватися від його рідних, вони ж зовсім інші люди. На тижні дзвоню їй – мовляв, ну що з суботою, о котрій запрошувати батьків Фелікса, коли будемо готувати, що мені купити? А мати – а що, вже в цю суботу, так? Нуууу, не знаю, я якось ще не готова морально. Питання про знайомство знову повисло в повітрі. – Я просто не уявляю, що мені говорити Феліксу вже! – мало не плаче Вероніка. – Дуже не хочу, щоб він ображався, і його батьки теж. Вони чудові люди!

Advertisements