Мого батька давно не ста ло через Д ТП. Маминих батьків вже давно немає. Вони рано поkинули цей світ, а про батьків мого тата я майже ніколи нічого не чула. Я часто питала про них у мами, але вона мовчала. У п’ятнадцять років я знову повернулася до цього питання. На ту годину я дуже цікавилася різними серіалами про таємниці. І ті, чому моя мама мовчала історію про батьків мого тата, мене ще більше дра тувало. Якось я вирішила злазити на горище і знайшла там стару потерту валізу. Витерла від пилюки і відкрила її. Там були старі фотографії. Серед старих чорно-білих фото я помітила й новіші кольорові. На одному з них помітила собі.
Я сиділа разом із якоюсь дівчинкою. На вигляд мені було три роки. На тому ж фото була моя мама, якась жінка та ще одна жінка, трохи старша. Це фото я забрала собі. Увечері я вирішила поцікавитись у мами, хто всі ці люди на фотографії. Вона не хотіла розповідати. А після моїх набридливих питань мама сказала, що на фото зображено мою двоюрідну сестру, мою тітку та бабусю по лінії тата. Звичайно, наступним питанням було, чому ми не підтримуємо зв’язок. І мама здалася. Коли я була ще маленькою, ми спілкувалися з ріднею мого тата. Навіть після того, як батька не ста ло. Але причиною витраченого зв’язку стала ще одна траrедія. І, як виявилося, ви нною зробили мене.
Був день народження, ми з моєю двоюрідною сестрою грали без нагляду дорослих. Хтось із нас дістав з мого волосся шпильки. А далі все було, як уві сні. Моя сестра, яка була молодша за мене на два роки, встромила шпильку в розетку. Я почала nлакати, кликати дорослих на допомогу, але було пізно. У всьому зви нуватили мене. І хоч минуло чимало часу, але ви нними Татова рідня вважає все одне мене та маму. Так ми перестали спілкуватися. Саме тому я ніколи не бачила своїх рідних по лінії тата, а мама так старанно уникала будь-яких розмов про них.