Мій батько вже на пенсії та після того, як у мене народився син, він вирішив приїхати до нас, щоб допомогти. На той момент він проживав у селі, свій приїзд мотивував тим, що він гулятиме з коляскою, нам буде легше, адже ми матимемо можливість відпочити. Ми з батьком рідко бачилися після того, як він поkинув нас з мамою. Мама працювала за кордоном і після народження онука сказала, що приїде як тільки зможе. Я не був у захваті від його переїзду, але Марія наполягла, щоб він приїхав, хоч якась допомога. Назарчик поrано спав уночі і Марія сильно втомлювалася, а так вона могла поспати вдень, поки тато гулятиме з нашим сином. Батько лише два дні гуляв із сином, а так увесь час сидів в інтернеті.
Після цього він почав кудись зникати, приходив пізно із запахом алкоrолю. Марії зовсім не помагав. Якось батько не повернувся додому ночувати. Я дуже хвилювався за нього, Марія теж собі місця не знаходила. На дзвінки не відповідав. Лише наступного ранку батько повернувся додому , він був у стані алкоrольного сп’яніння і від нього неприємно пахло. Ця ситуація повторювалася кілька разів. Зрештою мій терпець урвався. Наступного разу, коли батько повернувся у нетверезому стані, я дав йому в руки квиток на поїзд до його села, сказав, щоб він збирав свої речі, і я відвезу його вокзал. Потрібно поспішати, бо залишилася лише година до відправлення поїзда.
Батько був неприємно здивований, він був такий безпорадний у той момент, адже я був невблаганний. Марія підтримала мене і сказала, що ми вдячні йому за допомогу. Батькові нічого не залишалося, як зібрати свої речі та сісти в автомобіль. Я відвіз його на вокзал і посадив на поїзд. Як згодом з’ясувалося, батько знайомився на сайті знайомств і йому було необхідно до нашого міста, щоб ходити на побачення. Він завжди був слабким до жінок, тож таким чином намагався влаштуватися у місті, хотів собі мати жінку з міста, щоб тут залишитися. І зовсім він не хотів нам допомагати. Після цього батько відмовився із нами спілкуватися. А я не вважаю, що чимось його обра зив.