Незабаром Новий рік, але святкувати його з мамою та тіткою Поліні зовсім не хотілося. Вона знала, чим усе може скінчитися. Адже їй уже 30 років, а вона досі незаміжня. Мама та всі родичі постійно обговорюють цю тему, мусолять особисте життя Поліни. Але дівчина просто не може знайти такого чоловіка, з яким змогла б прожити все життя. хоча Поліна добре готує, вдома в неї завжди порядок. Є у Поліни коханець, про якого ніхто не знає, навіть близькі подружки. Коханця звуть Антон. У нього є дружина та донька. Перед Новим роком Антон прибіг до Полини. Вона хотіла, щоб вони разом повечеряли, але Антон поспішав, тож потяг її швиденько до кімнати. Вранці, коли Антон одягався, Поліна усвідомила, що він став їй просто неприємним.
Вона різко спитала Антона: -Скільки років твоїй дочці? Чоловік завмер на місці, він не чекав такого питання. Але згодом повільно відповів, що дочці 10 років. Поліна згадала себе у такому віці, коли їй було 8 років, то батько пішов із сім’ї. Вона пам’ятала, як їй було бо ляче. Тоді Поліна вирішила для себе , що більше не пустить до себе Антона. Вона не хотіла бути причиною болю для маленької 10-річної дівчинки. Найкраще залишити так. Увечері Поліна вийшла надвір. На душі було так важко, як їй жити. Здавалося, що життя минає, їй уже 30, а вона ще жодного разу не було мамою, не знає, як це. Адже сім’ю дуже хочеться.
Поліна поринула у свої думки, і сама не помітила, як мало не потрапила під машину, вона вийшла на дорогу. З машини вискочив симпатичний чоловік. Жінка думала, що він почне на неї kричати, але чоловік лише поцікавився, чи все у Поліни добре. Тоді Поліна не стрималася та заnлакала. Чоловік відвів її в кафе, замовив смачну каву та тістечка. Поліна поступово почала приходити до тями. Чоловік розмовляв із нею, їм було цікаво спілкуватися, вони обмінялися телефонами. Найголовніше було для Поліни те, що він не був одружений. Через півроку вона вирішила розписатися, так випадково на дорозі Поліна зустріла свого майбутнього чоловіка.