– Набри дло! – кричав Антон. – Не хочу більше терпіти? Хлопець став складати речі до валізи. Тим часом його дружина Оля попивала чай та їла тістечка. – Я йду! – кидав палкі фрази тієї. – Нероба! Сидиш удома, а всі обов’язки на мене поклала! Я взагалі гроші додому приношу! – реnетував Антон. Оля знала, що коли вона зараз крикне, то її Антон заспокоїться. Але вона не стала цього робити. Навіщо? Її вже набридли такі сцени. Антона дра тувала байдужість дружини. – Ти ніколи мене не кохала! Я так і знав, що тобі цікавили лише гроші! – Фіркав той. – Я йду! Тобі все одно?! – Ключі не забудь залишити! – Додала дружина і взяла другові тістечко. Коли чоловік грюкнув дверима, вона видихнула з полегшенням. Нарешті їй не доведеться готувати вечерю! Бо на роботі стільки завдань дали, що сил не залишалося.
Ну і що, що вона працювала з дому! Від цього легше не ставало, адже на плечах прибирання, приготування, прання та інші турботи. Антон прийшов до батьків. Мати його зустріла з розкритими обіймами. – Я якраз котлети насмажила! Іди мий руки. – Вже не пам’ятаю, коли Оля вчасно готувала вечерю! Я завжди мав чекати чи готував сам. Як мене це дістало! За столом батько розповів про плани наступного дня. – Треба поїхати до діда в село, розібрати хлів і дров наколоти! А ще картоплю перебрати. Допомагатимеш! – Сказавши батько і подивився прямо на Антона. – Я від дружини пішов, що мною командувала! А тут ще ти зі своїм селом! – І чим ти таким у квартирі займався, цікаво?
– Як чим? Весь будинок Оля скинула на мене! Сміття виносив, полиці прикручував, труби чистив! – А Оля нічого не робила? Вона що не працює? – Працює. З дому. – відповів Антон. – А прання, готування та все інше теж на тобі було? – Ні! Я що жінка, на твою думку? – Чоловік, тому допомагатимеш дідові! – сказав батько. – Чому я? – Синку, мені в хаті ледар не потрібен! – Я що для вас слуга? – Ой! Зараз заграві! Жінка, дай йому серветку, соплі втерти! – серйозно сказавши батько. Антон зрозумів, що жити з батьком йому буде ще важче, ніж із дружиною. Наступного дня після роботи він прийшов до дружини. – Чого тобі! – Запитала через щілину дружина. – Я повернувся! – Даремно. Ти мені не потрібен…